Утвердження ґендерної рівності — важливий напрямок в Україні за останні роки. Це питання проходить крізь всі проблеми сьогодення і є актуальним в житті кожного з нас.
Сьогодні ми живемо в часи швидких змін. Звісно ж змінюються і взаємовідносини між чоловіками та жінками в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Утвердження ґендерної рівності — важливий напрямок в Україні за останні роки. Це питання проходить крізь всі проблеми сьогодення і є актуальним в житті кожного з нас.
Ґендером вважають суспільні ознаки, які приписуються чоловікам або жінкам. У суспільстві є ґендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Ґендер – не лише описова ознака, це критика доволі вузького сценарію поведінки для чоловіків та жінок. Ґендерні студії критикують явище ґендерної поляризації – намагання вбачати у жінках і чоловіках лише відмінності.
Ґендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Під рівністю прав чоловіків і жінок розуміють відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а також рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.
В Україні чинне законодавство підлягає обов’язковій ґендерно-правовій експертизі. Це означає, що у разі встановлення невідповідності нормативно-правового акта принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, він не може бути прийнятий та введений в дію.
Пряма дискримінація заборонена в усіх її видах і не може бути виправданою ні за яких обставин, вона є злочином і карається законом. Прикладами такої дискримінації можна вважати обмеження права на освіту, професійну діяльність, порушення репродуктивних прав, обмежений доступ до права власності і т.д.
Не вважаються дискримінацією за ознакою статі:
- спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів, грудного вигодовування дитини;
- обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
- різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
- особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
- позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об’єктивно обгрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної та фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України.
