Забезпечення збереженості зерна
Забезпечення належних умов зберігання зерна є критично важливим для збереження його якості, кількісних показників та забезпечення економічної ефективності аграрного виробництва.
Основними суб’єктами, що здійснюють зберігання зерна, є:
зернові склади — елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні пункти, борошномельні та комбікормові підприємства;
виробники зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах;
інші суб’єкти господарювання, що беруть участь у процесі зберігання.
Зерно може зберігатися як у зернових складах, так і у приватних зерносховищах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання із відповідними суб’єктами, отримуючи складські документи, або зберігати зерно самостійно.
Підготовка зерносховищ
Підготовку зерносховищ слід розпочинати одразу після звільнення приміщень від насіння або зерна старого врожаю, якщо плануєте закладати на зберігання зерно нового зразка.
Найкраще зберігається очищене, сухе та охолоджене зерно. У підготовленому до зберігання зерні відбуваються природні фізіологічні процеси, зокрема дихання зернової маси, яке є неминучим. Основне завдання — мінімізувати його інтенсивність, яка залежить від вологості, температури та рівня аерації.
Для забезпечення оптимальних умов зберігання зерна необхідно дотримуватися наступних вимог:
Розміщення зерна:
Зерно необхідно розподіляти за категоріями: натурна маса, вологість, ступінь засміченості.
Зерно нового врожаю слід зберігати окремо від зерна минулих років.
Насіннєвий матеріал має зберігатися окремо від продовольчого та фуражного зерна.
Можливість зберігання різних партій зерна окремо, щоб уникнути їх змішування та втрати якості.
Вимоги до зерносховищ:
Водонепроникність, щоб запобігти потраплянню вологи, яка може сприяти розвитку шкідників та плісняви.
Наявність ефективної вентиляції для уникнення застою повітря та запобігання розвитку плісняви й грибків.
Захист від атмосферних опадів, прямого сонячного проміння, різких температурних коливань.
Розташування на твердому ґрунті або підвищеній ділянці для уникнення впливу ґрунтових вод.
Можливість зручного завантаження, вивантаження та контролю стану зерна.
Санітарно-епідеміологічні вимоги:
Регулярна дезінфекція, дезінсекція, захист від гризунів і птахів.
Мінімізація наявності дерев’яних конструкцій, тріщин, щілин — потенційних місць скупчення шкідників.
-
Відведення ґрунтових і поверхневих вод від зерносховищ, щоб уникнути їх змішування та втрати якості.
Свіжозібране збіжжя містить домішки, має високу вологість та «живе» диханням, тому потребує обов’язкової доробки: видалення бур'янів, пилу та щуплого зерна для запобігання процесу гідролізу. Для тривалого зберігання озимої пшениці та ячменю рекомендована вологість становить 13,5-14,0%. У процесі зберігання створюють умови, що забезпечують стійкість продукції, унеможливлюють її пошкодження шкідниками, ураження хворобами, зволоження і самозігрівання. Зерно продовольчо-кормове і технічне зберігають у сухому стані насипом у зерноскладах, силосах елеваторів, бункерних сховищах. Висоту насипу обмежують технічні можливості сховищ, вона має забезпечувати їх нормальне обслуговування і контроль якості продукції. Останнім часом зерно дедалі частіше зберігають у металевих силосах-баштах, обладнаних системою активної вентиляції. Зерно насіннєве зберігають у закритих зерноскладах насипом чи запакованим. Висота насипу не має перевищувати 2 м, у сховищах із активною вентиляцією – 3 м. Не допускається розміщувати у суміжних засіках насіння важко відокремлюваних культур (зокрема, жито і пшеницю, ячмінь та овес). Насіннєвий матеріал розміщують окремо за культурами, сортами і категоріями. Насіння розподіляють на три категорії: добазове (оригінальне) – вирощене у первинних ланках насінництва; базове (елітне) – отримане шляхом розмноження добазового, його використовують як для подальшого розмноження, так і на товарних площах; сертифіковане (репродукційне) – отримане від послідовного розмноження базового. Для сівби на товарних площах рекомендують заготовляти насіння першої – другої репродукції, що має кращі посівні якості і врожайні властивості. Якість зерна пшениці продовольчого і непродовольчого використання, а також експортування визначають згідно з новим стандартом ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Дотримання вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал» в частині насіннєвого контролю забезпечить суб’єктам насінництва розмноження якісного насіння, збереження його високих сортових і посівних якостей та збільшення урожайності.
Належне зберігання зерна має вирішальне значення для збереження його якості та запобігання втратам. Порушення умов зберігання може призвести до псування продукції, зниження її цінності, втрати врожаю та зменшення прибутку. Тому важливо приділяти достатню увагу комплексному підходу до організації та здійснення зберігання зерна.
